Запірна арматура трубопровідна - Довідникова інформація

Запірна арматура є невід’ємною частиною будь-якої трубопровідної системи, виконуючи критично важливу функцію – повне та надійне перекриття потоку робочого середовища. Це не просто засувка або кран, а складний інженерний елемент, що забезпечує безпеку, ефективність і гнучкість експлуатації магістралей різного призначення.

Її конструктивна різноманітність вражає: від класичних засувок – паралельних та клинових, де запірний елемент рухається перпендикулярно до потоку, до динамічних кранів – пробкових та кульових, що дозволяють миттєво перекрити потік поворотом елемента на 90 градусів. Окремо стоять дискові затвори (батерфляй) , що відрізняються компактністю та легкістю, а також вентилі (клапани) , які забезпечують точне регулювання та герметичність за рахунок паралельного руху запірного елемента до осі потоку.

Вибір матеріалу корпусу та запірного елемента – це ціла наука, яка залежить від агресивності та фізико-хімічних властивостей робочого середовища. Традиційний чавун ідеальний для води та пари невисоких параметрів завдяки своїй доступності, тоді як сталь забезпечує міцність та стійкість до вищих тисків та температур. Для роботи з агресивними кислотами, лугами, розчинами солей або сірководнями, а також для харчової та фармацевтичної промисловості незамінною є нержавіюча сталь , що гарантує високу корозійну стійкість. Бронза та латунь чудово зарекомендували себе в системах водопостачання та газових мережах завдяки стійкості до корозії та легкості обробки. Залежно від типу середовища – вода, газ, пара, нафтопродукти (бензин, гас, паливо), аміак або інші хімічні сполуки – підбирається оптимальне поєднання матеріалів, що забезпечує довговічність і надійність.

Способи монтажу до трубопроводу також відрізняються залежно від діаметра, тиску та умов експлуатації. Найбільш поширеними є фланцеве з’єднання, що забезпечує легкість монтажу та демонтажу, та приварне , яке гарантує максимальну герметичність та міцність. Для менших діаметрів часто застосовують муфтовий (різьбовий) монтаж, а специфічні завдання можуть вимагати цапкового або міжфланцевого приєднання.

Управління відкриттям та закриттям запірної арматури може бути реалізовано різними способами, від найпростіших до високотехнологічних. Ручне керування здійснюється за допомогою маховика , насадженого безпосередньо на шпиндель, або через механічний редуктор , що дозволяє збільшити зусилля при великих діаметрах. Для автоматизації та дистанційного контролю застосовуються електроприводи , що інтегруються в системи управління. У вибухонебезпечних середовищах або де потрібне швидке спрацювання, перевагу віддають пневмоприводам , що працюють на стислому повітрі. Для арматури великих розмірів, де необхідні значні зусилля, використовуються потужні гідроприводи . Для швидкого реагування в малорозмірних системах можуть застосовуватися електромагнітні приводи (соленоїди) .

Таким чином, запірна арматура – це високотехнологічний та гнучкий компонент, вибір якого потребує глибокого розуміння інженерних принципів та конкретних потреб системи, щоб забезпечити її безперебійну та безпечну роботу.

Класифікація запірної арматури

Класифікація трубопровідної арматури – це фундаментальний інструмент для інженерів та фахівців, що дозволяє системно підходити до вибору та проектування трубопровідних систем. Розуміння цієї багатогранної системи поділу допомагає як правильно підібрати елемент, а й передбачити його поведінка у різних умовах експлуатації. Давайте розглянемо ключові критерії, якими розділяється ця незамінна частина будь-якої магістралі.

За сферою застосування

Арматура розробляється з урахуванням специфіки тих середовищ та умов, у яких вона має працювати:

Пароводяна — розроблена спеціально для систем, де циркулюють пара та вода, найчастіше при високих температурах та тисках.

Нафтова та газова — призначена для видобутку, транспортування та переробки вуглеводнів, що потребує особливої стійкості до агресивних компонентів, високих тисків та широкого діапазону температур.

Хімічна – створюється для взаємодії з різноманітними агресивними та токсичними речовинами, де пріоритетом є хімічна інертність матеріалів та висока герметичність.

Суднова – відрізняється підвищеною надійністю, компактністю та вібростійкістю, необхідною для експлуатації на морських суднах.

Резервуарна – використовується для управління потоками рідин і газів у накопичувальних ємностях і сховищах, часто з функціями запобігання переливу або повного спорожнення.

Енергетична – застосовується на теплових та атомних електростанціях, де параметри середовища досягають екстремальних значень, а вимоги до безпеки та безвідмовності абсолютно критичні.

За принципом управління та дії

Спосіб приведення арматури в дію визначає її роль у загальній системі керування:

Керована арматура. Для зміни її стану потрібна зовнішня дія. Управління може бути:

Механічним: Зазвичай через редуктор, який підсилює момент, що крутить, полегшуючи ручне відкриття/закриття великої арматури.
Гідравлічний: Використовує енергію рідини під тиском для потужного та контрольованого переміщення затвора, ідеальний для великих діаметрів та високих тисків.
Ручним: Найпростіший і надійніший спосіб, що здійснюється за допомогою маховика або важеля, що не вимагає зовнішніх джерел енергії.
Електричним: Дозволяє дистанційно керувати арматурою, інтегрувати їх у автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП).
Пневматичним: Використовує енергію стисненого повітря, забезпечуючи швидке спрацьовування та є кращим вибором у вибухонебезпечних середовищах.
Електромагнітним: Застосовується в соленоїдних клапанах для миттєвого та точного керування невеликими потоками.

Автоматично діюча арматура. Спрацьовує без зовнішньої участі, реагуючи на зміну параметрів робочого середовища. Прикладами служать зворотні клапани (запобігають зворотному потіку) або запобіжні клапани (скидають надлишковий тиск).

За функціональним призначенням

Кожна одиниця арматури виконує свою унікальну функцію, забезпечуючи гнучкість та безпеку системи:

Її єдине завдання — забезпечити повне перекриття потоку без можливості регулювання.
Регулююча: Дозволяє плавно змінювати параметри потоку (витрата, тиск, температура) шляхом часткової зміни прохідного перерізу.
Розподільча: Керує напрямком руху потоків, спрямовуючи їх по різних гілок трубопроводу.
Запобіжна: Автоматично скидає надлишковий тиск у системі, запобігаючи аваріям та руйнаціям.
Захисна: Запобігає виникненню аварійних ситуацій, наприклад, зворотний струм середовища або різкі зміни тиску, захищаючи обладнання.
Фазоподільна: Служить для автоматичного відділення однієї фази середовища від іншої (наприклад, відведення конденсату від пари).
Змішувальне: Забезпечує змішування різних потоків у заданих пропорціях.
Пробно-пропускна: Використовується для відбору проб робочого середовища або скидання малих об’ємів.
Запірно-регулююча: Поєднує функції повного перекриття та можливість часткового керування потоком.

За матеріалом корпусних деталей

Вибір матеріалу корпусу визначає довговічність арматури та її здатність витримувати умови експлуатації:

Чавунна: Економічний варіант для неагресивних середовищ та помірних температур/тисків.
Сталева: Забезпечує високу міцність, надійність та здатність працювати з широким діапазоном тисків та температур.
Титанова: Застосовується в особливо агресивних та високотемпературних середовищах, де потрібна виняткова корозійна стійкість та легкість.
З корозійностійкої сталі (нержавіюча): Гарантує чудову стійкість до іржі, агресивних хімічних середовищ та високих гігієнічних вимог.
Пластмасова: Легка, хімічно інертна та корозійностійка, використовується для холодних неагресивних та деяких агресивних середовищ при низьких тисках.
Керамічна: Відрізняється високою зносостійкістю та хімічною стійкістю до абразивних та агресивних середовищ.
З кольорових металів (бронза, латунь): Поширені в системах водопостачання, опалення та газопостачання завдяки гарній корозійній стійкості та зручності обробки.

За конструкцією корпусу

Форма корпусу впливає на гідравлічні характеристики та зручність монтажу:

Прохідна: Найбільш поширений тип, де потік середовища рухається прямолінійно через арматуру, забезпечуючи мінімальний гідравлічний опір.
Кутова: Змінює напрямок потоку на 90 градусів усередині корпусу, що дозволяє економити простір та зменшувати кількість відводів у трубопроводі.

За конструкцією приєднувальних патрубків

Спосіб кріплення арматури до трубопроводу важливий для герметичності, монтажу та обслуговування:

Фланцева: Дозволяє легко монтувати та демонтувати арматуру за допомогою болтових з’єднань, забезпечуючи надійну герметизацію.
Муфтова (різьбова): Застосовується для трубопроводів невеликих діаметрів, забезпечуючи швидке та надійне різьбове з’єднання.
Штуцерна: Використовує конусні або сферичні поверхні ущільнювача для створення герметичного з’єднання.
Цапкова: Застосовується у специфічних випадках, де арматура має спеціальні виступи (цапфи) для з’єднання з трубопроводом.
Під приварювання (зварювання): Гарантує максимальну герметичність та міцність з’єднання, але ускладнює демонтаж, оскільки потребує зварювальних робіт.

За способом герметизації

Технологія ущільнення відіграє ключову роль у забезпеченні герметичності арматури:

Сальникова: Використовує еластичне набивання (сальник) навколо штока для запобігання витоку робочого середовища назовні.
Мембранна: Застосовує еластичну мембрану, яка повністю ізолює робоче середовище від зовнішнього середовища та рухомих частин, ідеальна для агресивних та абразивних середовищ.
Сильфонна: Використовує гофрований металевий сильфон для абсолютної герметизації штока, виключаючи повністю витоку через вузол ущільнення.
Шлангова: Перекриття потоку здійснюється шляхом перетискання еластичного шланга всередині корпусу, що забезпечує високу герметичність та стійкість до абразивів.

За видом дії

Цей параметр визначає положення затвора арматури за відсутності зовнішнього впливу:

Нормально відкрита (АЛЕ): У вихідному стані (без подачі сигналу керування або при відсутності тиску) затвор арматури знаходиться у відкритому положенні.
Нормально закрита (НЗ): У вихідному стані затвор арматури знаходиться в закритому положенні і відкривається тільки при подачі сигналу, що управляє.

Ця докладна класифікація дозволяє точно підібрати трубопровідну арматуру, яка максимально відповідатиме найскладнішим вимогам конкретної системи, забезпечуючи її надійну, безпечну та ефективну роботу на довгі роки.

Види трубопровідної арматури

Трубопровідна і запірна арматура є великим класом пристроїв, призначення якого — управління потоками робочих середовищ в інженерних системах. Незважаючи на багатство форм та конструктивних рішень, різні види арматури нерідко перетинаються у своїх функціональних можливостях, пропонуючи інженерам гнучкість у виборі оптимального рішення.

Засувка – це надійний представник запірної арматури, де основним робочим елементом для перекриття потоку є затвор . Цей затвор може бути виконаний у вигляді клина, диска або листа , що переміщається перпендикулярно до осі трубопроводу.

По відношенню діаметра ущільнювальних кілець до внутрішнього діаметра самого трубопроводу, засувки поділяються на:

Повнопрохідні: Забезпечують мінімальний гідравлічний опір, тому що їхній внутрішній діаметр відповідає діаметру труби.
Звужені: Мають менший прохідний діаметр щодо трубопроводу, що може призводити до невеликих втрат тиску, але часто дозволяє зменшити габарити та вартість.

За формою затвора засувки класифікуються на:

Паралельні: Їх затвор складається з одного або двох паралельних дисків (однодискові, дводискові) або являє собою шибер (ножова засувка) , що ковзає в площині, перпендикулярній потоку.
Клинові: Характеризуються наявністю клинового затвора, який може бути цілісним , що забезпечує високу герметичність, пружним для компенсації температурних деформацій, або дводисковим складовим клином , що підвищує надійність прилягання.

За типом руху шпинделя (штока), засувки різняться на:

Висувні: Шпиндель здійснює поступальний рух (гвинтовий або прямолінійний) при відкритті/закритті, що візуально сигналізує про положення затвора.
Невисувні: Шпиндель здійснює лише обертальний рух, залишаючись усередині корпусу, що робить арматуру компактнішою.

Клапан (вентиль) – це універсальний вид трубопровідної арматури, призначений як для точного регулювання , так і для повного перекриття потоку робочого середовища.

За функціональним призначенням клапани мають широку класифікацію:

Зворотні (неповоротні): Запобігають руху середовища у зворотному напрямку. Можуть бути поворотними (з диском, що обертається навколо осі) або підйомними (з золотником, що піднімається під тиском потоку).
Запірні: Служать для перекриття потоку, забезпечуючи високу герметичність.
Запобіжні: Автоматично скидають надлишковий тиск, захищаючи систему від перевищення допустимих параметрів. Розрізняються за висотою підйому золотника: малого, середнього та повного підйому .
Регулюючі: Використовуються для автоматичної або ручної зміни параметрів потоку (витрати, тиску, температури).
Дихальні: Застосовуються на резервуарах підтримки заданого тиску чи вакууму, забезпечуючи «дихання» ємності.
Перепускні: Відкриваються для перепуску середовища в обхід основної лінії при досягненні певного тиску.
Відсічні: швидкодіючі пристрої для аварійного перекриття потоку.

По конструкції затвора клапани бувають:

Односідельні: Використовують один елемент ущільнювача (золотник), який може бути тарілчастим або голчастим (для точного регулювання малих потоків).
Двосідельні: мають два ущільнювальні елементи, що дозволяє балансувати сили тиску на затворі та зменшувати зусилля, необхідне для керування.

Кран – це вид запірної арматури, де функцію робочого органу виконує затвор у формі тіла обертання (куля, циліндр, конус) , який повертається навколо осі перпендикулярної осі потоку середовища, забезпечуючи швидке перекриття.

За формою затвора крани поділяються на:

Кульові: Найбільш поширені, їх затвор є кулею з отвором.
Циліндричні: Використовують циліндричний затвор.
Конусні: Затвор виконаний у формі конуса.

Крани широко застосовуються:

На трубопроводах як прохідні крани для загального перекриття потоку.
На котлах, резервуарах та ємностях як пробно-спускні пристрої для відбору проб або дренажу.

За кількістю робочих положень пробки (затвора), крани поділяються на:

Двоходові: Мають два положення (відкрито/закрито).
Триходові: Дозволяють спрямовувати потік в одному з двох напрямків або змішувати їх.

Заслінка (дисковий затвор) – це вид запірної арматури з робочим затвором у вигляді диска , що повертається на осі, розташованої безпосередньо в проході.

Заслінки особливо потрібні у випадках, коли:

Вимоги до абсолютної герметичності запірного органу знижено .
Необхідна робота з трубопроводами великого діаметру та малим тиском середовища , де їх компактність та мала маса є суттєвими перевагами.

Вентиль (часто використовується як синонім «клапана» в розмовній мові, але в контексті арматури може означати ширший клас пристроїв) – це трубопровідна арматура, призначена як для запору , так і для регулювання потоку середовища.

За формою замикаючого елемента вентилі розрізняються на:

Циліндричний: Використовує циліндричний золотник.
Кульовий: Застосовує кулястий золотник.
Конусна: Золотник має конічну форму.

За способом монтажу вентилі можуть бути:

Фланцеві: Для надійного болтового з’єднання.
Муфтові: Для різьбового з’єднання.
Кутові: Для зміни напрямку потоку.
Прохідні: Для прямолінійного потоку.
Прямоточні: З особливою конструкцією, що мінімізує гідравлічний опір.

Конденсатовідвідник – це спеціалізований пристрій, розроблений для автоматичного відведення конденсату з парових або газових систем, не допускаючи витоку пари або газу. Принцип його роботи заснований на використанні різниці в щільності і температурі між конденсатом і парою/газом, що дозволяє йому періодично випускати рідину, що накопичилася.

За принципом роботи, конденсатовідвідники діляться на:

Термодинамічні: Використовують динамічні ефекти пари та конденсату для відкриття/закриття клапана.
Термостатичні: Реагують на зміну температури конденсату для керування клапаном.
Поплавці: Використовують поплавець, який піднімається або опускається залежно від рівня конденсату.

Найбільш популярні типи поплавцевих конденсатовідвідників включають сферичний і дзвоновий тип . Серед термостатичних виділяють капсульні, біметалічні та сильфонні конструкції.

Регулююча арматура

Регулююча арматура – це найважливіший клас трубопровідної арматури, що забезпечує автоматичну підтримку заданих параметрів середовища (тиску, рівня, витрати) у системі без використання зовнішніх джерел енергії. Це досягається шляхом точної зміни прохідного перерізу, що дозволяє дозувати потік.

До регулюючої арматури відносяться:

Регулюючі клапани та вентилі: Основні елементи для прецизійного керування потоками.
Регулятори тиску та рівня: Пристрої, розроблені спеціально для підтримки цих параметрів.
Змішувальні клапани: Призначені для створення сумішей із різних середовищ у заданих пропорціях.

Регулюючий Клапан

По виду дії, що регулюють клапани розрізняють на:

Нормально закриті (НЗ): Клапан закритий за відсутності сигналу керування і відкривається при його подачі.
Нормально відкриті (АЛЕ): Клапан відкритий за відсутності сигналу керування і закривається при його подачі. Управління такими клапанами здійснюється:
У пневматичних системах зв’язку – за допомогою мембранного приводу , де тиск повітря впливає на мембрану.
У електричних системах – рахунок електромоторного приводу , що забезпечує точне позиціонування.

Регулятор Тиску

Ці пристрої бувають різних конструкцій:

Пружинні та важільно-вантажні: Використовують механічні елементи для створення сили, що протидіє.
З поршнем або мембраною: Реагують зміну тиску через ці елементи.
З або без імпульсного механізму: Деякі регулятори мають вбудований імпульсний механізм для більш точного керування.

Змішувальний Клапан

Змішувальний клапан спеціально розроблений для змішування різних середовищ (наприклад, холодна та гаряча вода) у заданих пропорціях, забезпечуючи на виході постійний, певний параметр (температуру, концентрацію).

Захисна арматура

Захисна арматура — це критично важливий компонент, який використовується для запобігання виникненню аварійних ситуацій шляхом автоматичного відключення ділянки трубопроводу або обладнання, що захищається.

Цей клас включає:

Відсічні клапани: Запорні пристрої, що швидко діють, що приводяться в дію електричним або пневматичним приводом, призначені для екстреного перекриття потоку.
Зворотні клапани: Не допускають руху середовища у зворотному напрямку, захищаючи насоси та інше обладнання від гідроударів та некоректної роботи.
Підйомні (горизонтальні та вертикальні): Диск піднімається під тиском прямого потоку та опускається під власною вагою або пружиною при зворотному.
Поворотні (прості та ненаголошені): Диск повертається навколо осі, розташованої вище горизонтальної осі трубопроводу та перетинає його прохідний отвір. Ненаголошені версії мають демпфуючий пристрій для запобігання гідравлічним ударам.

Запобіжна арматура

Запобіжна арматура є останнім рубежем захисту в системах, де можливе виникнення неприпустимого високого тиску . Її завдання – автоматичний випуск надлишку середовища із системи, тим самим запобігаючи руйнуванню обладнання та трубопроводів.

До цього класу входять:

Перепускні клапани: Відкриваються для перепуску надлишкового середовища в обхід основного споживача або дренаж.
Запобіжні клапани: Основні елементи, які спрацьовують при досягненні певного тиску.
Імпульсно-запобіжні пристрої (ІПЗ): Більш складні системи, що використовують пілотний клапан для керування основним запобіжним клапаном.
Мембранні розривні пристрої: Одноразові елементи, що є тонкою мембраною, яка руйнується при перевищенні заданого тиску, забезпечуючи швидке скидання.

Залежно від продуктивності (кількості середовища, що скидається), запобіжні клапани бувають:

Малопідйомні (важільно-вантажні, пружинні) Відкриваються на невелику висоту, скидаючи малий об’єм середовища.
Повнопідйомні: Відкриваються на повну висоту, забезпечуючи максимальне скидання середовища для швидкої нормалізації тиску.

Фазорозділювальна арматура

Фазорозділювальна арматура призначена для автоматичного відділення різних фаз робочих середовищ.

Найбільш яскравий приклад – конденсатовідвідники , пристрої для автономного виведення конденсату з парових систем. Їх принцип роботи заснований на періодичному випуску конденсату за рахунок використання різниці в його щільності та температурі щодо пари .

Найбільш популярні типи конденсатовідвідників:

Поплавцеві: Використовують поплавець (наприклад, сферичний або дзвоновий ), який реагує на рівень конденсату, відкриваючи або закриваючи клапан.
Термостатичні: реагують на зміну температури конденсату. Включають капсульні, біметалічні та сильфонні типи.
Термодинамічні: Принцип роботи заснований на відмінностях швидкості течії і тиску між парою і конденсатом.

Призначення та сфера застосування запірної арматури

Запірна арматура – це не просто набір пристроїв для перекриття потоків; це критично важливий компонент, без якого неможливо уявити функціонування більшості сфер сучасної промисловості та народного господарства . Її повсюдне використання обумовлено необхідністю надійного контролю за рухом різних середовищ.

За своїм функціональним призначенням у конкретних системах, запірну арматуру можна класифікувати за:

Газопровідний: Спеціально розроблена для безпечного транспортування та розподілу газоподібних середовищ.
Водопровідний: Охоплює широкий спектр застосувань, включаючи:
- Водопостачання: Для подачі питної та технічної води.
- Теплопостачання та опалення: Працює з гарячою водою та парою в системах теплових мереж та обігріву будівель.
Дренажний (зливний): Використовується для контрольованого зливу рідин.
Каналізаційна: Застосовується в системах відведення стічних вод, часто з урахуванням наявності абразивних включень.
І безлічі інших спеціалізованих областей, таких як технологічні лінії на виробництвах, сільськогосподарські та іригаційні системи.

Крім арматури, призначеної для стандартних умов експлуатації , існує цілий клас пристроїв, спроектованих для особливо складних та екстремальних робочих середовищ . Ці спеціалізовані рішення незамінні там, де звичайні матеріали та конструкції не можуть забезпечити необхідну надійність та довговічність. До таких особливих умов належать:

Корозійні, агресивні або токсичні середовища: Вимагають матеріалів, стійких до хімічного руйнування, що забезпечують повну герметичність для запобігання витоку.
Високі та надвисокі параметри пари: Потребують арматури, здатної витримувати екстремальні температури та тиску без деформації та втрати герметичності.
Високий тиск: Вимагають особливо міцних корпусів і надійних ущільнень, здатних витримувати значні навантаження.
Низькі температури: В умовах кріогенних процесів або експлуатації в суворому кліматі необхідні матеріали, що зберігають міцність та пластичність при морозі.
В’язкі та забруднені абразивом середовища: Для таких умов використовуються арматура із зносостійкими ущільнювальними поверхнями та конструкцією, що мінімізує затори.
Сипучі матеріали: Вимагають спеціальних конструкцій затворів (наприклад, шиберних) для запобігання заклиненню.
Вакуумні установки: Потребують арматури, що забезпечує виняткову герметичність для підтримки глибокого вакууму.
Нафтопереробні установки: Працюють з широким спектром вуглеводнів за різних температур і тисків, вимагаючи високої надійності та корозійної стійкості.

Для забезпечення роботи в таких специфічних умовах запірна арматура виготовляється з високоякісних і спеціалізованих матеріалів:

Бронза: Часто використовується для корозійностійких, але менш навантажених систем.
Чавуни (ковкі, високоміцні): Можуть бути модифіковані для покращення характеристик у певних умовах.
Леговані та високолеговані сталі: Спеціально розроблені сплави, які забезпечують жароміцність (здатність зберігати механічні властивості при високих температурах), підвищену стійкість до корозії в агресивних середовищах та стійкість до високих тисків.
Крім вибору основного матеріалу, для додаткового захисту може застосовуватися спеціальне захисне покриття , яке продовжує термін служби арматури та підвищує її опірність агресивним факторам.

Експлуатаційні характеристики запірної арматури

Вибір та успішне функціонування запірної арматури у будь-якій трубопровідній системі безпосередньо залежать від її ключових характеристик. Ці параметри поділяються на дві основні групи: експлуатаційні (що визначають поведінку арматури в робочому режимі) та конструкційно-монтажні (що впливають на її встановлення та інтеграцію до системи).

Ці параметри описують, як арматура поводитиметься під впливом робочого середовища та зовнішніх сил:

Температура робочого середовища: Визначає температурні межі, у яких арматура зберігає властивості. Матеріали корпусу і, що особливо важливо, ущільнень, повинні бути стійкими до високих і низьких температур, щоб уникнути деформацій або втрати герметичності.
Тиск робочого середовища: Є одним із найбільш критичних показників. Арматура має бути розрахована на максимальний робочий тиск у системі. Тиск залежно від технічних завдань класифікується на:
Умовний тиск (PN/Ру): Номінальний тиск, на який розрахована арматура за певної температури, що забезпечує тривалу та безпечну експлуатацію.
Пробний тиск (Рпр): Тиск, при якому проводиться гідравлічне випробування арматури на міцність і герметичність, завжди вище робочого.
Робочий тиск (Рраб): Фактичний тиск, у якому арматура експлуатується у системі.
Тип приводу та необхідний крутний момент для керування: Вибір приводу (ручний, електричний, пневматичний, гідравлічний) і, відповідно, крутного моменту (або зусилля), необхідного для повного відкриття/закриття, залежить від розміру арматури, тиску, а також від вимог до швидкості та ступеня автоматизації.
Пропускна здатність (Kv): Особливо важлива для регулюючої арматури, але також враховується і для запірної у відкритому стані. Вона характеризує здатність арматури пропускати певний обсяг середовища при заданому перепаді тиску.
Час спрацьовування: Критичний параметр для швидкодіючої та захисної арматури, що визначає швидкість переходу з одного робочого положення до іншого (наприклад, відсічні клапани).
Корозійна стійкість: Визначає здатність матеріалів арматури протистояти руйнівному впливу агресивного робочого середовища, забезпечуючи довговічність та безпеку.

Конструкційно-монтажні параметри

Ці характеристики мають пряме відношення до процесу монтажу та інтеграції арматури у трубопровідну систему:

Будівельна висота: Відстань від осі трубопроводу до верхньої точки арматури (зазвичай до краю маховика або приводу) Цей параметр важливий для планування простору, забезпечення зручності обслуговування та доступу.
Будівельна довжина: Відстань між торцевими поверхнями патрубків арматури. Стандартизовані будівельні довжини забезпечують взаємозамінність арматури та спрощують проектування трубопроводів.
Умовний діаметр проходу (DN/Ду): Номінальний внутрішній діаметр, що відповідає діаметру трубопроводу, до якого приєднується арматура. Правильний вибір DN критичний для забезпечення необхідної пропускної здатності та мінімізації гідравлічних втрат.
Тип приєднання: Визначає спосіб з’єднання арматури з трубопроводом та впливає на герметичність, швидкість монтажу/демонтажу. Найпоширеніші типи включають:
Фланцеве: Використовує фланці та болти для з’єднання.
Приварне (зварне): Забезпечує максимально герметичне та міцне з’єднання.
Муфтове (різьбове): Застосовується для менших діаметрів.
Цапковий, штуцерний, міжфланцевий та інші спеціалізовані варіанти.
Розміри фланців: Для фланцевого приєднання необхідна відповідність геометрії фланців (діаметр, кількість та розташування отворів під болти) стандартам, щоб забезпечити сумісність із трубопроводом.

Позначення та розшифрування маркування

Маркування – це не просто набір символів на корпусі виробу. Це свого роду паспорт арматури, що містить зашифровану інформацію про її тип, матеріал, призначення, робочі параметри і конструктивні особливості. Вміння правильно розшифрувати ці позначення є критично важливим для інженерів, монтажників, експлуатаційного персоналу та закупників. Незнання чи неправильне тлумачення маркування може призвести до серйозних помилок: від неправильного підбору арматури, що спричинить вихід із ладу системи, до аварійних ситуацій з важкими наслідками.

Маркування запірної арматури базується на принципах стандартизації, що дозволяє уніфікувати позначення незалежно від виробника. В Україні та на пострадянському просторі широко використовуються стандарти ГОСТ та ДСТУ , які тісно корелюють з міжнародними нормами ISO , DIN та EN .

Основні принципи маркування включають:

Уніфікований код: Зазвичай маркування представлене у вигляді буквено-цифрового коду, де кожна позиція чи група символів несе певну інформацію.
Місце нанесення: Маркування обов’язково наноситься безпосередньо на корпус арматури (штампуванням, литтям, гравіюванням), а також дублюється на паспортній табличці (шильдику), упаковці та в супровідній документації (паспорт виробу).
Повнота інформації: Маркування повинне містити достатньо даних для однозначної ідентифікації арматури та її основних характеристик.
Чіткість та довговічність: Позначення повинні бути чіткими, читаними та стійкими до впливу зовнішнього середовища протягом усього терміну служби виробу.

Розуміння цієї універсальної мови маркування є запорукою правильного вибору, безпечної експлуатації та ефективного обслуговування трубопровідних систем.

Структура маркування трубопровідної арматури

Типове позначення трубопровідної запірної арматури зазвичай складається з комбінації цифр і букв, що послідовно надають інформацію про її властивості. Хоча існують різні варіації, найбільш поширеним є шестизначний або семизначний код за ГОСТом, який має таку структуру:

XXYYZZWW

Де:

XX (Перші дві цифри): Тип арматури (основний функціонал).
Y (літера): Матеріал корпусу клапана.
YY (Наступні дві цифри): Номер моделі/конструктивного виконання (іноді позначає матеріал ущільнювальних поверхонь затвора).
ZZ (Наступні дві цифри): Матеріал ущільнювальних поверхонь або спосіб герметизації штока (сальник, сильфон тощо). Часто ці дві цифри разом із попередніми формують єдиний ідентифікатор матеріалу ущільнень чи конструктивної особливості.
W (Літера): Тип приводу (спосіб керування).

Іноді після цього основного коду можуть бути додані додаткові літери або цифри, що позначають специфічні модифікації, кліматичне виконання або інші особливості.

Крім цього основного коду на корпусі арматури обов’язково вказуються такі важливі параметри:

DN (Ду): умовний діаметр проходу (нормативний розмір проходу).
PN (Ру): Умовний тиск (максимальний робочий тиск, на який розрахований виріб).
Стрілка: Вказує дозволений напрямок потоку робочого середовища (для клапанів, зворотних затворів тощо).
Логотип чи товарний знак виробника: Ідентифікує виробника.
Матеріал корпусу: Може бути додатково вказаний окремо літерним позначенням або маркою сталі/чавуну.

Розшифровка кожного елемента маркування

1. Позначення типу арматури (перші дві цифри)

Ці цифри є першою та, мабуть, найважливішою частиною коду, що вказує на основне функціональне призначення арматури.

Таблиця 1. Позначення типу арматури

Код (XX)	Тип Арматури	Призначення	Приклади
10	Запірний клапан	Запірний елемент рухається паралельно осі потоку.	Вентили запірні
11	Регулюючий клапан	Призначений для налаштування параметрів потоку.	Клапани регулюючі з пневмо/електроприводом
12	Запобіжний клапан	Автоматично скидає надлишковий тиск.	Пружинні, важільні запобіжні клапани
13	Зворотний клапан	Дозволяє потік лише в одному напрямку.	Підйомні, поворотні зворотні клапани
14	Розподільний клапан	Розподіл потік по кількох напрямках.	Триходові, багатоходові клапани
15	Інший клапан	Клапани специфічного призначення.	Клапани відсічні, імпульсні
16	Регулятор	Автоматично підтримує встановлений параметр.	Регулятори тиску, рівня, витрати
17 років	Дренажна арматура	Для відведення рідини/газу.	Дренажні, продувальні клапани
18 років	Фазороздільний пристрій	Для поділу фаз робочого середовища.	Конденсатовідвідники, масловіддільники
19 років	Захисний пристрій	Запобігає аварійним ситуаціям.	Відсічні клапани (як частина захисної системи)
20	Кран	Запірний елемент обертається перпендикулярно до потоку.	Кульові крани, пробкові крани
21 рік	Кран спеціальний	Крани специфічного призначення чи конструкції.	Крани триходові, чотириходові
22	Засувка клинова	Запірний елемент у вигляді клину.	Клинові засувки з висувним/невисувним шпинделем
23	Засувка паралельна	Запірний елемент у вигляді паралельних дисків.	Паралельні засувки, шиберні засувки
24	Засувка спеціальна	Засувки специфічного призначення чи конструкції.	Засувки з електроприводом для високих параметрів
25	Затвор дисковий	Запірний елемент як диск.	Дискові поворотні затвори (заслінки)
26	Затвор спеціальний	Затвори специфічного призначення.	Затвори поворотні з регулюючим приводом

Приклад: Маркування, яке починається з «20», відразу вказує, що це кран. Якщо “22” – це клинова засувка.

2. Матеріал корпусу (Літера)

Ця буква, що йде після двох цифр, вказує на основний матеріал, з якого виготовлено арматуру. Це критично важливо для визначення стійкості до тиску, температури, корозії та хімічної агресивності середовища.

Таблиця 2. Позначення матеріалу корпусу

Код (Т)	Матеріал корпусу	Застосування (типове)
Ч.	Чавун (сірий)	Вода, пара низьких властивостей, неагресивні середовища.
Канзас-Сіті	Ковкий чавун	Більш стійкий до ударних навантажень, ніж сірий чавун.
ВЧ	Високоміцний чавун	Підвищена міцність та пластичність, для більш високих параметрів.
З	Вуглецева сталь	Широкий спектр застосування для води, пари, газу, нафтопродуктів.
ЛЗ	Легована сталь	Для низьких температур (морозостійка), підвищеної міцності.
Нова Зеландія	Нержавіюча сталь	Агресивне середовище, харчова, хімічна, фармацевтична промисловість.
Ні.	Бронза	Вода, пара, газ, деякі хімічні середовища (корозійна стійкість).
Л	Латунь	Вода, газ, побутове використання.
Т	Титан	Високоагресивні середовища, легкість, висока міцність.
П	Пластик (поліпропілен, ПВХ)	Вода, хімічно агресивні середовища низької температури, низький тиск.
С	Цинковий сплав	Для дрібної арматури, побутового призначення.
До	Кераміка	Для високоабразивних чи агресивних середовищ.

Приклад: Якщо в маркуванні є «Ч» – це чавун, «НЖ» – нержавіюча сталь.

3. Номер моделі / Конструктивного виконання (Дві цифри YY)

Ці дві цифри вказують на конкретну модель, серію чи конструктивні особливості арматури в межах певного типу та матеріалу корпусу. Це дозволяє відрізняти модифікації, які можуть мати різні параметри, наприклад спосіб герметизації штока, тип затвора, конструктивні рішення ущільнень.

Приклад: Маркування 30ч6бр та 30ч39р. Обидві починаються з «30год», що означає засувку чавуну. Але “6бр” і “39р” вказують на різні конструктивні виконання або матеріали ущільнень/тип приводу, що відрізняє ці засувки між собою.

4. Матеріал ущільнювальних поверхонь / Матеріал ущільнення затвора (Дві цифри ZZ)

Ці дві цифри є одними з найважливіших, оскільки визначають матеріал, з якого виготовлені ущільнювальні поверхні затвора і сідла (або ущільнення в цілому). Це безпосередньо впливає на герметичність арматури, її стійкість до робочого середовища та температури.

Таблиця 3. Позначення матеріалу поверхонь ущільнювачів / Ущільнення затвора

Код (ZZ)	Матеріал Ущільнення	Характеристики та Застосування
01	Гума (загальне)	Загальне позначення може включати різні види гуми.
02	Фторопласт (PTFE, Teflon)	Виняткова хімічна стійкість, широкий спектр температур, низький коефіцієнт тертя.
03	Гума NBR (бутадієн-нітрильний каучук)	Стійкість до нафтопродуктів, олій, води.
04	EPDM-каучук (етиленпропілендієновий каучук)	Відмінна стійкість до води, пари, кислот, лугів. Не стійка до олій.
05	Вітонова гума (фторкаучук)	Стійкість до високих температур, агресивних хімічних речовин, олій.
06	Графіт	Висока термостійкість (до 500 ° C та вище), хімічна стійкість. Часто використовують для ущільнення штоків.
13	Нержавіюча сталь	Висока міцність, корозійна стійкість для високих температур.
14	Хромована сталь	Зносостійкість, стійкість до деяких агресивних середовищ.
20	Сталь (вуглецева)	Загальне позначення сталевих ущільнень.
30	Беббіт	Спеціальний сплав для зниження тертя, іноді в ущільненнях.
шт.	Бронза	Хороша корозійна стійкість, часто для води, пари.
Нью-Джерсі	Нержавіюча сталь (повторення)	Може бути вказана як додаткове позначення до цифрового коду або замість нього, якщо матеріал корпусу вже нержавіюча сталь.
ф	Фторопласт (повторення)	Аналогічно, додаткове позначення чи заміна цифрового коду.

Приклад: У маркуванні 15кч18бр, «18бр» означає, що ущільнювальні поверхні виготовлені з бронзи, або ущільнення штока бронзове.

5. Тип приводу / Спосіб керування (Літера W)

Ця остання буква вказує на метод, за допомогою якого здійснюється відкриття та закриття запірного елемента арматури.

Таблиця 4. Позначення типу приводу

Код (W)	Тип Приводу	Особливості
Р	Ручний	Ручне керування за допомогою маховика, важеля без редуктора. Простий, надійний.
М	Електричний (Мотор)	Управління за допомогою електродвигуна. Дистанційне керування, автоматизація.
П	Пневматичний	Управління за допомогою стисненого повітря. Швидке спрацювання, вибухобезпека.
Г	Гідравлічний	Керування за допомогою рідини під тиском. Великі зусилля для великих діаметрів.
ЛІКИ	Електромагнітний	Управління з допомогою електромагнітного поля. Дуже швидке спрацювання (для соленоїдних клапанів).
Про нас	Обертальний	Використовується для арматури, що керується обертальним рухом (наприклад, деякі крани).
(відсутня)	Ручний без редуктора	Якщо буква відсутня, це часто означає ручне керування без використання редуктора.

Приклад: Маркування 30ч6брР свідчить про ручний привід. Якщо 30ч6брМ це вже засувка з електричним приводом.

Додаткові символи та позначення

Крім основного буквенно-цифрового коду, на корпусі арматури чи її шильдиці обов’язково присутні інші важливі позначення:

DN (Ду) – Умовний діаметр проходу (нормативний розмір проходу): Це внутрішній діаметр приєднувальних патрубків арматури, що відповідає діаметру трубопроводу.
PN (Ру) – Умовний тиск: Максимальний надлишковий тиск робочого середовища в МПа (мегапаскалях) або кгс/см², при якому допускається тривала та безпечна експлуатація арматури при заданій температурі. Наприклад, Ру16, PN25.
Стрілка напряму потоку: Вказує дозволений напрямок руху робочого середовища. Її відсутність (наприклад, для засувок) означає, що арматура може працювати в обох напрямках. Для клапанів (особливо зворотних та запірних) та насосів це позначення є обов’язковим.
Матеріал корпусу: Може бути додатково продубльований повним позначенням марки сталі або чавуну (наприклад, 20Л, 09Г2С, 12Х18Н10Т, СЧ20).
Рік виготовлення: Важливий для відстеження терміну служби та гарантії.
Серійний номер: Унікальний ідентифікатор кожної одиниці виробу.
Логотип чи товарний знак виробника: Ідентифікує виробника.

Приклад повного позначення:

30 год. 39 хв. Ду50 Ру16

30: Привід.
ч: Корпус із чавуну.
39: Конструктивне виконання/матеріал ущільнень (конкретний тип, який визначається виробником, наприклад, гума або фторопласт).
р: Привід ручний.
Ду50: Умовний діаметр проходу 50 мм.
Ру16: Умовний тиск 16 кгс/см2 (1,6 МПа).

Система маркування запірної арматури є результатом багаторічної роботи зі стандартизації. В Україні та багатьох країнах СНД діють державні стандарти, які регулюють ці позначення. Наприклад, ГОСТ 4666-75 «Арматура трубопровідна. Маркування та відмітне забарвлення» є одним із базових документів, який встановлює єдині правила маркування арматури загального призначення. Хоча існують і новіші національні стандарти ( ДСТУ ), а також галузеві або виробничі стандарти (СТО), базові принципи, закладені в ГОСТ, залишаються актуальними.

Міжнародні стандарти, такі як ISO , DIN (Німецький інститут стандартизації) та EN (Європейські норми), також мають свої системи маркування, які можуть відрізнятися від національних, але їхня мета та функція однакові – забезпечити чітку та однозначну ідентифікацію виробу. У сучасному світі, де ринок арматури є глобальним, часто можна зустріти вироби, марковані за декількома стандартами одночасно або з посиланнями на них. Це вимагає від фахівців гнучкості та знання основ різних систем.

Монтажні параметри

При виборі та встановленні запірної арматури вкрай важливо враховувати не лише її експлуатаційні характеристики (тиск, температура, тип середовища), а й монтажні параметри . Саме вони визначають, наскільки безшовно та ефективно арматура інтегрується в існуючу чи проектовану трубопровідну систему.

Ключовими монтажними параметрами запірної арматури, на які необхідно звертати увагу, є:

Будівельна довжина Це фактично габаритна довжина арматури по осі трубопроводу, тобто відстань між торцевими поверхнями її приєднувальних патрубків. Даний параметр критичний для точного планування трубопровідної траси, оскільки визначає, скільки місця займе арматура на ділянці труби. Стандартизація будівельних довжин (наприклад, за ГОСТом або ISO) дозволяє забезпечувати взаємозамінність арматури від різних виробників, спрощуючи монтаж та ремонт.
Будівельна висота: Це відстань від осі трубопроводу до верхньої точки арматури (наприклад, до верхньої частини маховика або приводу). Цей параметр важливий для забезпечення достатнього простору над арматурою для обслуговування, експлуатації, а також для дотримання габаритів приміщення або технологічного майданчика.
Умовний діаметр проходу (Ду/DN): Це номінальний внутрішній діаметр, який відповідає внутрішньому діаметру трубопроводу, до якого приєднується арматура. Він є основним параметром, що визначає пропускну здатність арматури та її сумісність із трубами певного розміру.
Приєднувальні розміри та конструкція патрубків: Ці параметри описують спосіб та геометрію з’єднання арматури з трубопроводом. Найбільш поширені типи приєднань включають:

Фланцеве: Використовує фланці (диски з отворами під болти) для з’єднання, забезпечуючи можливість демонтажу. Розміри фланців (діаметр, кількість та розташування отворів) повинні суворо відповідати стандартам.
Під приварювання (зварне): Забезпечує максимально герметичні та міцні нероз’ємні з’єднання.
Муфтове (різьбове): Застосовується для менших діаметрів, забезпечує швидке, але роз’ємне з’єднання.
Штуцерний, цапковий, міжфланцевий та інші специфічні варіанти, що використовуються залежно від умов експлуатації та типу арматури.

Класифікація за умовними діаметрами проходу

Умовний діаметр проходу (Ду/DN) є основним для класифікації запірної арматури за розмірністю, що впливає на її пропускну здатність та сферу застосування. Запірна арматура за цим параметром традиційно ділиться на п’ять основних груп:

Надмалих розмірів: До 5 мм включно. Це зазвичай малогабаритні клапани і крани для контрольно-вимірювальних приладів, лабораторного обладнання, пневматичних систем низького тиску або тонких ліній подачі.
Мінімальних розмірів: Від Ду 6 мм до Ду 40 мм включно. Широко використовуються у побутових системах водопостачання та опалення, у газових комунікаціях житлових будинків, у невеликих технологічних лініях.
Середніх діаметрів: від Ду 50 мм до Ду 300 мм включно. Найбільш поширена група, що застосовується у більшості промислових трубопроводів, системах водопостачання міст, теплових мережах, газопроводах середнього тиску.
Великих діаметрів: від Ду 350 мм до Ду 1200 мм включно. Використовуються для магістральних трубопроводів, великих промислових підприємств, насосних станцій, ГРЕС, систем водовідведення.
Надвеликих діаметрів: понад Ду 1400 мм. Це потужна арматура для особливо великих магістральних газо- і нафтопроводів, систем водопостачання мегаполісів, ГЕС та інших масштабних інфраструктурних об’єктів.

Будівельна довжина

Як згадувалося, будівельна довжина — це лінійний розмір, який запірна арматура займає вздовж осі трубопроводу. Цей параметр суворо регламентується стандартами багатьох типів арматури (наприклад, засувок, клапанів, кранів), що дозволяє інженерам проектувати трубопроводи з урахуванням стандартних розмірів елементів. Це особливо важливо при заміні арматури, що вийшла з ладу, так як дозволяє встановити новий елемент без необхідності перетравлювати або змінювати ділянку трубопроводу.

Неуніверсальність розмірів та кріплень

Важливо розуміти, що у зв’язку з величезною кількістю конструкційних і технологічних параметрів , не вся запірна арматура має універсальні розміри і кріплення . Відмінності можуть бути обумовлені:

Призначення арматури: Спеціалізовані клапани для атомної енергетики або кріогенних установок можуть мати унікальні приєднувальні розміри.
Типом робочого середовища: Агресивні середовища можуть вимагати особливої конструкції патрубків або ущільнень.
Параметри тиску та температури: Арматура для надвисоких тисків або температур матиме посилену конструкцію і, можливо, нестандартні приєднання.
Країною-виробником та стандартами: Відмінності між ГОСТ, ISO, DIN, ANSI та іншими національними або міжнародними стандартами можуть призводити до несумісності фланців або різьбових з’єднань.
Специфікою виробника: Деякі виробники можуть випускати арматуру з унікальними модифікаціями, які потребують спеціальних адаптерів або монтажних рішень.

Тому, при роботі із запірною арматурою, особливо при її закупівлі або заміні, дуже важливо не тільки знати тип і умовний діаметр, а й ретельно перевіряти всі розміри приєднання, а також вивчати креслення і паспорти виробів.

Розрахунок та підбір трубопровідної арматури

Правильний розрахунок та підбір трубопровідної та запірної арматури – це критично важливий етап у проектуванні та експлуатації будь-якої інженерної системи. Помилка на цьому етапі може призвести до серйозних наслідків: від витоків та поломок до аварій та значних фінансових втрат. Щоб уникнути подібних проблем, необхідно чітко дотримуватись певної логіки та враховувати безліч параметрів.

Процес вибору арматури — це послідовне прийняття рішень, що базується на комплексному аналізі технічних вимог. Ось ключові параметри, які слід враховувати:

Призначення арматури та умови експлуатації

Тиск: Максимальний та мінімальний робочий тиск у системі (Ру/PN).
Температура: Діапазон робочих температур середовища (від мінімального до максимального). Вкрай важливо врахувати як температуру робочого середовища, так і температуру навколишнього середовища, особливо при експлуатації на відкритому повітрі або в приміщеннях, що не опалюються.
Середовище: Тип робочого середовища (вода, пара, газ, нафтопродукти, хімічні реагенти, абразивні суспензії тощо). Необхідно визначити її агресивність, в’язкість, наявність твердих включень, токсичність, вибухонебезпечність.
Наявність вібрацій, сейсмічна активність, радіаційний вплив, вимоги до повної герметичності (клас герметичності).

Необхідний умовний діаметр проходу (Ду/DN)

Цей параметр визначається на основі гідравлічного розрахунку трубопроводу та необхідної пропускної здатності системи. Умовний діаметр (DN) повинен відповідати внутрішньому діаметру основної труби, щоб мінімізувати втрати тиску та забезпечити ефективний потік.

Вибір виду арматури за функціональним призначенням

Запірна арматура: Для повного перекриття потоку (наприклад крани, засувки).
Регулююча арматура: Для зміни параметрів потоку (витрати, тиску, температури) (наприклад, регулюючі клапани, регулятори тиску).
Запобіжна арматура: Для автоматичного скидання надлишкового тиску (наприклад, запобіжні клапани).
Захисна арматура: Для запобігання аварійним ситуаціям (наприклад, зворотні клапани).
Фазорозділювальна арматура: Для відділення різних фаз (наприклад, конденсатовідвідники).
Змішувальна/розподільна: Для змішування потоків або їхнього розподілу.

Визначення типу арматури

Після вибору функціонального призначення необхідно вибрати конкретний тип конструкції:

Клапан (вентиль): Часто використовується для запору та регулювання.
Кран (кульовий, корковий): Ідеальний для швидкого перекриття.
Засувка (клинова, паралельна): Використовується для повного перекриття магістральних трубопроводів.
Затвор (дисковий): компактний і легкий для великих діаметрів при низьких тисках.

Інші типи, виходячи зі специфіки завдання (наприклад, конденсатовідвідник, регулятор тиску).

Вибір матеріалу деталей

Грунтуючись на умовах роботи (тиск, температура, агресивність середовища) визначається оптимальний матеріал для корпусних деталей і внутрішніх елементів (затвора, штока, ущільнень).

Чавун: Економічний варіант для води, пари, неагресивного середовища при помірних параметрах.
Сталь (вуглецева, легована, нержавіюча): Широкий спектр застосування, включаючи високі тиски та температури, агресивні середовища.
Бронза/Латунь: Для води, газу, стійкі до корозії.
Титан, пластик, кераміка: Для особливо агресивних, високотемпературних чи абразивних середовищ.

Матеріал ущільнень (фторопласт, гума, графіт, метал по металу) вибирається виходячи з температури та хімічної сумісності із середовищем.

Більшість типів арматури умовний діаметр проходу (DN) збігається з діаметром отвори в сідлі. Однак для деяких регулюючих клапанів або спеціальної арматури діаметр отвору в сідлі може відрізнятися від DN, що впливає на пропускну здатність та характер регулювання.

Маючи всі перераховані вище дані, можна перейти до вибору конкретної моделі арматури з каталогів виробників. На цьому етапі порівнюються технічні характеристики запропонованих варіантів, їхня відповідність стандартам (ГОСТ, ISO, DIN), наявність сертифікатів, репутація виробника та вартість.

Визначення монтажних параметрів

На фінальному етапі підбору уточнюються параметри, критичні для монтажу та інтеграції до трубопровідної системи:

Довжина будівельна: Важлива для точного проектування ділянки трубопроводу.
Будівельна висота: Забезпечує достатній простір для монтажу, експлуатації та обслуговування.
Тип приєднання: Фланцеве, під приварювання, муфтове, штуцерне і т.д.
Розміри фланців: Для фланцевої арматури – діаметр фланця, кількість, діаметр та розташування отворів під болти (мають відповідати стандартам).
Розміри та кількість болтів/шпильок: Необхідні для правильного кріплення.

Процес підбору трубопровідної арматури потребує комплексного підходу та уважності до деталей. Кожен із перерахованих вище параметрів взаємопов’язаний і впливає на кінцевий вибір. Недооцінка хоча б одного з них може призвести до збоїв у роботі системи, підвищеного зношування, дорогих ремонтів або навіть аварій. Тому рекомендується довіряти підбір арматури кваліфікованим фахівцям, які зможуть врахувати всі нюанси та запропонувати оптимальне рішення для конкретних умов експлуатації.